Чому мотивації замало для реальних змін (і що насправді працює)

Чи знайоме тобі відчуття, коли піднесений настрій перших днів січня раптом змінюється розчаруванням у власних силах? Ми щиро даємо собі обіцянки нарешті стати «новою версією себе», але вже за два тижні старий ритм життя бере гору. Сумніватися у собі в такий момент — природно, проте найчастіше справа зовсім не у твоїй слабкій волі, а в інструментах, які ти обираєш. Про те, чому наш запал так швидко згасає і як вийти з пастки «чистої мотивації», розповідає психологиня-сексологиня Юлія Бокла.

Читайте также: 3 рецепти смачних зігрівальних супів для зими

Ми всі звикли починати новий рік зі змін — і в цьому прагненні немає нічого поганого. Однак часто нашого запалу займатися спортом/правильно харчуватися/вчити нову мову/*твій варіант* вистачає всього на кілька тижнів. Якщо точніше — рівно на два: саме тому 17 січня вважається Днем відмови від новорічних обіцянок. І якщо ти вже потрапляла на гачок «кращого життя з нового року», то, скоріше за все, звинувачувала себе і свою недостатню мотивацію. І дуже дарма.  

Що не так із мотивацією?

У світі існує так багато мотиваційних коучів, програм і промов, що сила волі та мотивація сприймаються ледь не як визначальні атрибути успішних людей. І хоча дисципліна дійсно важливіша за «натхнення», гра в мотивацію може мати згубні наслідки.  

Мотивація нестабільна. Дослідження показують, що емоційна мотивація — хиткий фундамент для змін. Причиною є «гедоністична адаптація»: явище, при якому психіка завжди повертається до базового рівня задоволення, незалежно від того, що цьому передує. Тому, якою б вмотивованою ти не була на початку року, з часом ти все одно повернешся до «базових налаштувань».

Мотивація тисне. Сама по собі необхідність бути вмотивованою виснажує — як і заняття, що мають підтримуватися тією самою мотивацією. Тому часто люди не можуть далеко заїхати на одному лише ентузіазмі й швидко вигорають.

Мотивація може призвести до невдач. Це звучить нелогічно, але зосередження саме на мотивації часто викликає «ефект бумеранга»: ти можеш настільки очікувати успіху, що розчаровуєшся, коли не бачиш швидких результатів. Як наслідок — втрачаєш мотивацію рухатися далі.  

@rosiehw

Самої лише мотивації недостатньо

Я не хочу демонізувати ідею мотивації, оскільки вона не є поганою самою по собі — просто мотиваційні коучі забувають згадати, що її недостатньо. На нас впливає неймовірна кількість факторів: від самопочуття до зовнішніх обставин. Саме тільки бажання і натхнення не може їх контролювати. Натомість ти можеш диверсифікувати підходи — і значно полегшити процес позитивних змін:  

Читайте также: Татьяна Доронина сейчас — чем занимается в 2026 году?

Зміни «архітектуру вибору»: замість того, щоб змушувати себе робити правильний вибір, зміни своє оточення та обставини так, щоб тобі не потрібно було обирати. Хочеш правильно харчуватися — напхай холодильник корисними продуктами. Пообіцяла собі займатися йогою? Знайди «partner in crime» або студію біля дому.

Сфокусуйся на проміжних результатах: наша мотивація часто зникає, коли результат не виправдовує очікувань. Щойно ми не бачимо омріяної кількості підписників чи миттєвого покращення стану волосся, ми припиняємо старатися. Саме тому так важливо відмічати маленький та неочевидний прогрес: так, ти не отримаєш ідеальне тіло після місяця тренувань, але точно краще почуватимешся, матимеш більше енергії та кайфуватимеш від того, наскільки ти змінилася внутрішньо.

Покладайся на звички замість мотивації: мозку складно робити усвідомлений вибір, на відміну від рішень, які ми приймаємо «на автопілоті». Тому значно легше взяти щось у звичку, ніж щоразу обирати заново.

Реалістично оцінюй свій намір: оскільки значно простіше досягти змін через звичку, а не мотивацію, зміни мають бути адекватними. Обіцяти собі щодня читати по 50 сторінок чи робити масаж обличчя може виглядати занадто амбіційним, а от встановити базовий мінімум прочитаних книжок на місяць чи вправ для постави — цілком можливо.

Мотивація — це добре, але її недостатньо. Звички, правильне оточення, реалістичні очікування — це те, що насправді змінює життя в довготривалій перспективі. Мотивація може з’являтися і зникати, але система, яку ти собі створиш, залишається.