Кожна з нас заслуговує на стосунки, які дають силу, а не виснажують. Проте часто замість підтримки ми опиняємося в пастці контролю, тривоги та нескінченних емоційних гойдалок. Найважче у такий момент — перестати звинувачувати себе у «слабкості» та усвідомити: те, що з тобою відбувається, має своє логічне пояснення. Чому люди роками залишаються у деструктивних стосунках, навіть усвідомлюючи, що їм боляче, та як розірвати це коло — розповідає психологиня-сексологиня Юлія Бокла.
Читайте также: Кутюрна сукня Schiaparelli та прикраса Елізабет Тейлор: розкішний образ Марго Роббі на прем’єрі фільму «Буремний перевал»
Кожного разу, коли ми чуємо чергову історію про те, як подружці відверто погано, боляче чи принизливо в стосунках, у наших головах пульсує одна й та сама думка: «Ну чому ти просто не підеш?» Але, на жаль, для жертв токсичних стосунків це справді може здаватися неможливим — навіть з нейробіологічної точки зору.
Як усе починається
Ми собі не вороги, а тому якби стосунки одразу здавалися нездоровими, ми б на них не погодилися. Та річ у тім, що все рідко починається з явних сигналів небезпеки: на початку ми хочемо здаватися кращими версіями себе — так само як і наші партнери. Тож проблемні моменти зазвичай залишають на десерт.
Так, те, що згодом стане контролем, спершу може здаватися піклуванням.
Те, що потім буде униканням, виглядатиме загадковістю.
А те, що з часом забиратиме останні сили, сприйматиметься як шалена пристрасть.
Ми всі спочатку прагнемо для себе найкращого — але це прагнення, разом із шаленим коктейлем гормонів закоханості, часто не дає нам усвідомити, в яку пастку ми вже потрапили.
Чому так важко піти
Думаю, якби існувала лише одна причина, через яку люди роками залишаються в деструктивних стосунках, таких стосунків було б значно менше. Однак часто нас утримує далеко не один фактор — і це робить рішення про розрив ще важчим.
Сила емоційних гойдалок
Емоційні гойдалки діють на наш мозок як наркотик — у буквальному сенсі. Різкі перепади від драми до піднесення запускають потужні викиди дофаміну, і після болю чи тривоги навіть крихта тепла відчувається як супернагорода. Мозок швидко звикає до цього контрасту й починає «полювати» за наступним підйомом, навіть якщо для цього знову доведеться пройти через спад. Саме тому вийти зі стосунків з емоційними гойдалками так важко — ти буквально підсаджуєшся на напругу й розрядку.
Кадр з фільму «Валентинка»
Пошук знайомого
Окрім того, що наш мозок обожнює емоційні гойдалки, він ще й дуже любить усе знайоме. Тому, обираючи між незнайомим — потенційно хорошим — і знайомим, але поганим, мозок часто віддає перевагу останньому. Просто тому, що ризики там уже відомі.
Переконання про себе
Часто в деструктивних стосунках спотворюється уявлення про себе: іноді партнер робить це свідомо, переконуючи, що більше ти нікому не потрібна, а іноді — несвідомо, через постійні сварки чи скарги. Та результат один: коли починаєш вважати себе нікчемою, страшно навіть думати про те, щоб піти від єдиної людини, яка, як тобі здається, все ще готова бути поруч.
Читайте также: Beauty secrets: Марія Гусяк про свої улюблені засоби та ритуали краси
Соціальна ізоляція
Перше, що часто роблять маніпулятори в стосунках, — обмежують коло спілкування жертви. Але навіть в інших формах деструктивних стосунків соціальна ізоляція є поширеним явищем. Хтось сам відштовхує близьких, які не можуть щиро порадіти за них, а від когось дистанціюються друзі, яким стає важко підтримувати стосунки, що зазнали значних змін. На жаль, саме через відсутність інших близьких контактів жертви часто обирають залишатися в токсичних стосунках.
Кадр з фільму «Великі очі»
Замість висновків
Якщо ти впізнаєш себе в описах деструктивних стосунків і відчуваєш, що щось не так, — це важливий сигнал, який не варто ігнорувати. Так, виходити з такого зв’язку неймовірно складно й страшно: в якийсь момент тобі бракуватиме духу це зробити, в якийсь — буде невимовно боляче й самотньо, а в якийсь — ти захочеш повернутися. Але якщо це пережити, можна отримати щось значно важливіше — свободу бути собою.
Не обов’язково робити великі кроки одразу (хоча для когось саме цей варіант є єдино можливим). Іноді варто почати з малого: поділитися своєю проблемою з кимось, спробувати уявити, як може бути без цих стосунків, звернутися по допомогу до спеціаліста — а вже потім приймати рішення.
Якщо ж ти вимушена спостерігати, як у пастку деструктивних стосунків потрапила близька тобі людина, важливо прийняти факт: лише вона сама може з них вийти, і жодні поради, переконання чи аргументи певний час не працюватимуть. Те, що справді має значення, — залишатися поруч настільки, наскільки це можливо, і дати зрозуміти, що ти можеш бути острівцем підтримки й спокою, коли ця людина все ж вирішить піти.
Ми з подругою часто жартуємо, що кожна дівчина має хоча б раз пройти через токсичні стосунки — щоб навчитися розрізняти червоні прапорці й більше ніколи на таке не підписуватися. Та насправді я дуже хотіла б, щоб жодній дівчині не доводилося проходити через цей болючий досвід, аби зрозуміти, чого вона насправді варта.
Читайте также: 29 ідей, як класно провести День святого Валентина без пари
